Щороку в четверту суботу листопада Україна відзначає національний День пам’яті жертв Голодоморів. Український народ віддає шану безневинним жертвам жахливого геноциду, вчиненого проти нього ворогами в минулому сторіччі. Люди відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників. В цей день о 16.00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку». Вперше пам’ятну дату було встановлено указом Леоніда Кучми 1998 року. Офіційно він називається Днем пам’яті жертв голодоморів, адже таких їх було три: у 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 роках.
Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
В читальному залі Машівської ЦПБ до Дня пам’яті жертв Голодомору оформлена книжкова виставка-жалоба «1932-1933. Пам’ятаємо», на якій представлена література про Голодомор – геноцид нашого народу: «Великий голод в Україні», «Смертю смерть подолали», «Український Голокост», « Біль і пам’ять», «Лиха коса голодомору: 1932-1933 роки» та інші.
З користувачами бібліотеки проведено історичний спогад «Голод 33-го – біль душі і пам’ять серця»
Вшанували всіх, хто загинув у голодні роки, хвилиною мовчання.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
