До 100-річчя з дня народження видатного українського письменника Анатолія Андрійовича Дімарова, справжнє ім’я якого Гарасюта Анатолій Андроникович в читальному залі Машівської ЦПБ для широкого кола читачів оформлено виставку-ім’я «Патріарх української прози».
В Анатолія Андрійовича Дімарова — дві життєві пристрасті: це, власне, його творчість і… колекціонування каміння. І вони настільки гармонійно поєдналися в його житті, що у творах письменник не раз звертається до теми каміння (зокрема, в повісті „Вершини”, „Поемі про камінь”), а в колекціонуванні каменів — до творчості. Його захоплення мінералами почалося ще в далекому 1955 році на кримському Кара-Дазі. Пізніше були Ала-Тау, Алтай, Забайкалля, Кавказ, Памір, Тянь-Шань, Урал… За словами письменника, його охопила „кам’яна лихоманка”. І він вважає цю „хворобу” невиліковною. Робочий кабінет Дімарова схожий на геологічний музей. Тут різнобарв’я агатів, сердоліків і сардоніксів усюди: на поличках, столі, в шафах. На стінах — картини в камені, які Анатолій Андрійович творить власноруч. Крім того, письменник мав велику колекцію прикрас із різноманітним камінням, яке він свого часу привіз з далеких гір.
Творчий доробок А. Дімарова складає кілька десятків томів. По деяким творам знято кінострічки.
Також письменник написав кілька захоплюючих книжок для дітей. Але найулюбленішим жанром письменника стали сільські, містечкові, міські історії.
«Я писав твори не для того, щоб вони втовкмачували вічні цінності, а щоб людина взяла мою книжку, забула про негаразди і їй трошки полегшало на душі від того, що вона прочитала», — казав Анатолій Дімаров. Тож не дивно, що його твори не перестають користуватися попитом серед читачів і сьогодні.
