Прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч і видавець – Михайло Слабошпицький (28 липня 1946— 30 травня 2021). Автор понад двох з половиною десятків різножанрових книжок. Найвідоміші його твори: роман-есе „Марія Башкирцева”, роман-біографія „Поет із пекла (Тодось Осьмачка)”, біографічна повість „Українець, який відмовився бути бідним, Петро Яцик”, збірка біографічних нарисів „Не загублена українська людина”. Особливої популярності набула його книжка художніх оповідей з національної історії „З голосу нашої Кліо”.
Лауреат дев’яти літературних премій (імені Олександра Білецького, Лесі Українки, Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського, братів Лепких тощо). Один із засновників міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. До 75-річчя від дня народження Михайла Федотовича Слабошпицького в читальному залі підготовлено книжкову виставку «Жива пам’ять про Михайла Слабошпицького», на якій розміщена література, що висвітлює життєвий і творчий шлях письменника, його твори.
Михайло Слабошпицький — трудівник української літератури і багатьох літератур світу. Він, здається, знав кожне Слово, що варте уваги, кимсь написане і вчора, і сьогодні. Мав незаперечний смак, феноменальну пам’ять, аналітичний розум. Десятки, сотні імен відкриті ним, визначені словом фахівця. Ніколи повз перо цієї людини не проходили великі літературні події, явища, катастрофи, нові надії…
