Саша з малечку нерозлучний з книгами. Та участі у подібних конкурсах ще не брав, тому був щиро здивований, коли здобув перемогу на районному етапі. Коли ж поїхав на область, то чітко знав, що хоче перемогти. Адже приз на кону був достойний — поїздка до Львова. Саме жага до перемоги, незважаючи на сильну конкуренцію, привела хлопця до омріяного фіналу, а разом і до омріяної поїздки до міста Лева.
Саша Гогуля — учень сьомого класу Селещин- ської школи. З початку розмови помітно, що хлопець багато читає. Бо кожна його відповідь, немов уривок із твору — виважена, чітка і водночас насичена. Як розповів Саша, за новими книгами найчастіше заглядає до районної бібліотеки. Крім того, має доволі велику домашню бібліотеку, а також багато читає електронних книг.
— Перший тур «Книгоманії», — розповідає хлопець, — проходив у школі, серед учнів 6-7 класів. Треба було розповісти про свою улюблену книгу та охарактеризувати улюбленого героя. Я презентував книгу Рея Бредбері «451 градус по Фаренгейту». У ній розповідається про майбутнє та описується суспільство, в якому книги були заборонені і їх спалювали. А головний герой цього фантастичного роману бореться з системою. Серед багатьох учасників району визначили двох переможців — мене і Настю Хворост. Такого результату зовсім не очікував і здивувався, що переміг, хоча й дуже зрадів. Разом з Настею поїхали на обласний конкурс. Він складався з трьох етапів. Поміж яких виступали різні відомі письменники. Один із них львів’янин Олександр Зімба — заслужений тренер України з важкої атлетики, який почав писати і видавати свої казки для онуків. Хоч організатори заходу і намагалися нас розвеселити, конкурс проходив напружено. Конкуренція була велика, так як всі хотіли виграти, щоб поїхати до Львова. В результаті з Полтавщини обрали двох переможців, і я дуже задоволений, що потрапив до їх числа. Що очікує на нас у Львові, точно не знаю. Але говорили, що ми відвідаємо фонд видавців, де в подарунок отримаємо багато книжок і погуляємо містом. Тож з нетерпінням чекаю дня мандрівки — 12 травня. Хочу побачити чудову архітектуру міста і поспілкуватися з людьми, які мене зрозуміють. Участь у конкурсі принесла безліч задоволення. Адже познайомився з багатьма людьми, які теж люблять читати, завів нових друзів. І зараз спілкуюся з однією дівчинкою в соціальних мережах.
-Діти твого покоління здебільшого не дуже люблять читати. Як ти думаєш, з чим це пов’язано і чи можливо якось виправити це становище?
-Дійсно, зараз люди не хочуть читати, — погодився Саша. — Або ж вони не знайшли свою книгу, щоб захопитися читанням, або ж просто лінь. Щоб заохотити школярів, можна проводити побільше конкурсів з призами. А в шкільному курсі світової та української літератури хотілося б самим вибирати ті книги, які тобі подобаються. Бо іноді навіть твори класиків для нашого покоління здаються повною безглуздістю. На жаль, у бібліотеках недостатня кількість книг, які б хотілося прочитати. І це теж мінус… Надалі мрію ще брати участь у подібних конкурсах.
